Святогірська лавра
Опис:
Свято-Успенська Святогірська лавра - православний монастир Української православної церкви в місті Святогорську Донецької області. У 2004 році монастир отримав статус лаври. Храмовий комплекс розташований на правому березі Сіверського Дінця, на крейдяних Святих горах. Крім наземних споруд тут також є крейдяні печери.
Лавра є головною частиною Святогірського державного історико-архітектурного заповідника.
Згідно з церковним переданням, перші монахи поселилися в XIV або XV століттях. Перша письмова згадка про місцевість «Святі гори» відноситься до 1526 року. Зустрічається воно в записках імперського посла Сигізмунда Герберштейна.
Перші ченці викопали церкви і келії в верхньому ярусі. Через маленькі віконні прорізи в них проникало світло, який висвітлював фрамугу (нішу) для ікони, вирубану в крейдяній скелі лежанку, сходинку, отвори для дверей. Келії з'єднуються з квадратним залом зі склепінням, що спирається на масивний стовп в центрі. У східній стіні ще видно сліди від іконостасу першої підземної церкви Святогірського монастиря до 1632 року. Спочатку вона називалася Успенської, потім Миколаївській, а в XIX столітті - Іоанна Предтечі.
Від цієї печерної церкви розгалужуються лабіринти тротуарів і келій. Один невеликий тротуар з'єднує її з квадратної трапезній, на північ від якої йшов прохід на верхній третій ярус печер, де була Успенська церква. Другий прохід веде до нижнього ярусу печер з Олексіївської печерною церквою висотою до 4 м.
В непомітному місці всередині крейдяний гори розташована церква преподобних пустельників (затворників) Антонія і Феодосія. Невеликий коридор, вирубаний в крейдяний породі, галузиться на три коридори, що ведуть до головного місця в церкві. Заснували її послідовники київських ченців, які втекли сюди від Батиєвих орд.
У 1787 році за указом російської імператриці Катерини II Святогірський монастир був скасований, а належали йому села, землі і угіддя відібрані в казну. У 1844 році за клопотанням землевласниці Тетяни Потьомкіної указом російського імператора Миколи I Святогорський монастир був відновлений по чину і статуту Глинської пустині Курської єпархії. За наступні 70 років він досяг небувалого розквіту, ставши одним з найбільших в Російській імперії.
У 1917 році, після приходу Радянської влади Святогірський монастир був упразнён і розграбований. Тут облаштували кінотеатр, бібліотеку і Будинок відпочинку для трудящих Донбасу.
Релігійне значення Святогірський монастир отримав тільки в 1992 році, після здобуття Україною незалежності. З 1995 року почалися реставраційні роботи по відновленню храмових споруд комплексу. 9 березня 2004 Священний синод Української православної церкви з благословення патріарха Алексія Другого присвоїв монастирю статус лаври.
Страница в каталоге предприятий: Святогорская лавра
Мапа:
Дивиться також:
Готелі та квартири у Святогірську
Відео про це місце:
Інші пам'ятки поруч:
