Тарасова світлиця
Опис:
Тарасова світлиця - музей на території Шевченківського національного заповідника в Каневі, перший музей, присвячений життю і творчості Тараса Шевченка, заснований Василем Гнилосиров в кінці XIX століття.
Вперше будинок був побудований на народні кошти в 1884 році, одночасно із завершенням благоустрою могили Шевченка. Ця хата стояла поблизу могили поета. В одній її половині жив Іван Олексійович Ядловський (1846 - 1933 рр.), Який півстоліття охороняв Шевченкову могилу. У другій половині - викладач Канівського докласового училища Василь Степанович Гнилосиров (1836 - 1900 рр.), Який разом з членами Київської Старої Громади створив пізніше так звану Тарасову світлицю, перший народний музей поета.
У 1888 році відомий художник І.Ю. Рєпін на замовлення старогромадовци для Тарасової світлиці виконав портрет Тараса Шевченка. У 1897 році в першому народному музеї Кобзаря з'являється Книга вражень для відвідувачів. Її появі ми зобов'язані В.С. Гнилосиров. Спочатку він сам робив записи шанувальників про поета, які приходили до його могили. А потім вирішив замовити спеціальну Книгу, в якій відвідувачі могли б робити записи самі.
Коли в 30-х роках минулого століття почалося будівництво сучасного музею, хату розібрали. І як не намагалися працівники музею відтворити хоча б інтер'єр Тарасової кімнаті - все було марно.
І нарешті, в зв'язку з підготовкою до 175-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, Рада Міністрів України приймає в 1987 році постанову, де в одному з пунктів передбачив відновлення Тарасової кімнати. Над проектом відновлення будинку працювала група архітекторів Київського науково-дослідного інституту архітектури під керівництвом доктора архітектури Ю.Ф. Хохла. Кошти на будівництво дало Республіканське Товариство охорони пам'яток історії та культури, очолюване тоді академіком П.Т. Тронько.
Поставити будинок на тому місці, де вона колись стояла, було вже неможливо. Тому і було вирішено відновити її за сучасним музеєм, недалеко від могили І.О.Ядловського. Її відкриття відбулося 3 серпня 1991 року.
В одній половині хати зараз Тарасова світлиця. В експозиції якої до наших днів зберігся вінок, який займає чільне місце в Тарасової світлиці. Він був привезений на могилу Кобзаря актором Московського художнього театру Г. Бурджаловим в 1912 році. Поруч на стіні - портрет Т.Г.Шевченка, копія роботи І. Рєпіна. В кутку, на стіні - картина невідомого художника початку ХХ ст. «Ікона святого Тарасія», на якій зображений Тарас Шевченко в образі святого. Прикрашена ця картина багато вишитим рушником. Свого часу такий рушник для першого народного музею поета в Каневі вишила відома українська поетеса Леся Українка разом з донькою українського бібліографа, критика і фольклориста М. Комарова - Маргаритою. Оскільки цей рушник зберігається в Національному музеї Т.Г.Шевченка в Києві, для Тарасової світлиці його відтворила канівська майстриня А. Бондаренко. Вона по документальної фотографії відтворила ще 2 пам'ятних рушники, які тут представлені. На столі лежить Книга вражень і «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Біля вікна стоїть національний музичний інструмент українського народу - бандура. Її зробив учень відомого кобзаря Г. Ткаченко - М. Будник.
У другій половині - відновлено кімнату, в якій жив охоронець могили Шевченка. В її відтворенні велику допомогу надали родичі Івана Олексійовича. Вони передали сюди цілий ряд меморіальних речей: мідну кухоль, лампадку, одяг бабусі Мелашки (дружини І. Ядловського), круглий стільчик, на якому колись Іван Олексійович вирізав дерев'яні ложечки і дарував людей. Серед подарованих родичами речей можна побачити й 2 самовара, з яких свого часу їх дідусь пригощав чаєм із польових трав поета шанувальників, серед яких були: Леся Українка і Ольга Кобилянська, Микола Лисенко та Володимир Винниченко, Іван Труш та Олександр Барвінський, Сергій Єфремов та Микола Біляшівський і багато інших.
Кожен, хто заходить до Тарасової світлиці, обов'язково піднімається по доріжці трохи вище хатини і в глибокій пошані схиляє голову у місця вічного спочинку вірного охоронця могили Шевченка Івана Олексійовича Ядловського.
З часу відновлення першого народного музею Кобзаря тут побували тисячі поета шанувальників. Про те, яке враження вона на них справляє. Можна дізнатися із записів, залишених на сторінках Книги вражень, яка лежить тут на столі.
Поруч з цією пам'яткою розташована Готель "Княжа Гора", де Ви зможете комфортно відпочити. Готель пропонує цілодобовий прийом, кімнату для переговорів на 12-14 осіб, пральня. Передбачені дитяча кімната та дитячий майданчик. На території є ресторан.
Страница в каталоге гостиниц: Гостиница "Княжа Гора"
Мапа:
Дивиться також:
Готелі та квартири у Каневі
Відео про це місце:
Інші пам'ятки поруч:
