Чернівецька ратуша

Опис:

Ратуша знаходиться в самому центрі міста на Центральній площі Чернівців. Красиво підсвічується ввечері.

Ратуша - адміністративна будівля, призначена для розміщення органів місцевого самоврядування міста. Зараз в ній розміщується резиденція міського голови і Чернівецька міська рада. Є пам'яткою архітектури національного значення. Поруч з ратушею, буквально за рогом, розташований Чернівецький художній музей.

Являє собою триповерховий будинок з високою вежею (близько 50 метрів, з якої відкривається чудовий вид на місто) і внутрішнім двориком, побудована в стилі пізнього класицизму (був характерний практично для всіх тодішніх ратушею на території Королівства Галичини і Володимирії) зі зверненням до італійського ренесансу.

Фасад споруди акцентований центральним ризалитом, увінчаний фризом і прямокутним фронтоном. Його завершує доричний портик з шістьма пілястрами. На фронтоні встановлено рельєфний щит для міського герба. Завершує образ ратуші двоярусна вежа, яку вінчає шпиль з мідною кулею і невеликим флагштоком.

Невід'ємними елементами екстер'єру будівлі є два годинники - один показують час на ратушній вежі, а інші (подарунок багаторічного бургомістра Антона Кохановського, який очолює Чернівці з 1866 по 1892) встановлені на її фронтоні.

Будинок побудований на фундаменті з каменю, який під вежею становить понад 6 м глибини.

Ідея спорудження міської ратуші виникла в 1820-х роках. 2 вересня 1832 року Чернівецьку міську управу було реорганізовано в Чернівецький міський магістрат, що спонукало до активізації в напрямку реалізації проекту. Але можливість приступити до будівництва з'явилася тільки в 1840-х роках, коли магістрат 24 квітня 1841 року викупив у братів Петровичей (один з яких, Якоб фон Петрович, в 1864 році став чернівецьким бургомістром - главою міського управління) необхідну земельну ділянку.

Урочиста закладка «наріжного каменю» відбулося 19 квітня 1843 року. Таїнство освячення звершив православний владика Євген (Гакман) за участю духовенства інших конфесій. Тоді ж в спеціальну нішу було вкладено кілька золотих дукатів і пергамент з посланням для нащадків.

Будівництво під керівництвом Адольфа Марина і наглядом архітектора Андреаса Микуличі, тривало менше чотирьох років. На 20 березня 1848 було заплановано урочисте офіційне відкриття споруди, але воно не відбулося через звісток про революційні події в Австрійській імперії.

У Чернівецькому обласному архіві зберігається документ 1848 року, в якому міститься докладний опис всіх приміщень Чернівецької ратуші. Перший поверх будівлі займали: міська реєстратура і каса, відділ земельного кадастру, поліцейський ревізор, головна чергова частина (гауптвахта) - арештантське приміщення і кухня, яка обслуговувала арештантів і їх охоронців. Другий поверх займали: зал засідань, кілька бюро чиновників, кімната для допитів і арештантський для дворян. На третьому поверсі містилися квартири міського адвоката і асесора, а також розкішні апартаменти бургомістра, які складалися з шести кімнат і кухні, вікна яких виходили на площу Ринок.

Пізніше громада міста, прагнучи урізати утримання міських чиновників, змусила магістрат здати приміщення першого поверху в оренду приватним особам під комерційні об'єкти. Цілком практично тих пір використовувалася і ратушний вежа, балкон якої служив наглядовою майданчиком, з якої за містом спостерігав пожежний. У разі виникнення небезпеки вивішувався червоний прапор, а вночі запалювався ліхтар з того боку, де був помічений пожежа.

В австрійський період годинник на ратушній вежі були з курантами. На фронтоні встановлювали величезні мармурові меморіальні дошки з нагоди 25-річного, 40-річного та 50-річного ювілею цареванія Франца-Йосифа I в 1873, 1888 і 1898 роках. Ці дошки були знищені румунськими властями після 1918 року.

Невід'ємним атрибутом тодішньої ратуші був мідний двоголовий орел (символ Австро-Угорської імперії), який розміщувався на шпилі будівлі. Висота «міський пташки» (як називали символ чернівчани) досягала 3 м, а розмах крил - 2,2 м. Її блиск на сонці можна було побачити далеко за межами міста. 2 вересня 1914 року місто був зайнятий російськими військами. Вимога військової адміністрації «зняти символ ворожої держави» місцеві пожежні проігнорували, а тільки обвили його російським триколором. Влада в Чернівцях під час Першої світової війни змінювалася кілька разів. Під час третього захоплення міста російськими військами, останні ж зняли «австрійського орла» і як трофей відправили в Росію.

6 серпня 1917 року, коли місто перебувало під контролем австрійської армії, Чернівецька ратуша стала місцем урочистого прийому Імператора Карла I.

У 1930-х роках з приміщення Чернівецької ратуші були остаточно виселені всі комерційні структури, і будівля в майбутньому використовувалася виключно як адмінстративно-офісне приміщення місцевого органу влади.

Сьогодні в Чернівцях не тільки відновлюють символи і традиції, пов'язані з минулим Чернівецької ратуші, а й починають нові. Починаючи з 12 листопада 2004 року, щодня, рівно опівдні спеціальний працівник в національному одязі виходить на балкон вежі Ратуші та грає на трубі мелодію з пісні «Марічка» - музичну візитівку Буковини. Трубач на всі чотири сторони світу відтворює мелодію пісні, яку вже стали називати неофіційним гімном міста. Піднятися на вежу Ратуші можна за домовленістю невеликою групою за символічну плату.

Цікаві факти. Саме з балкона ратуші, колись зверталися до громадян на трьох мовах працівники магістрату, що інформують про події в світі і місті. До речі, влаштуватися поліцейським не знаючи принаймні трьох мов в Чернівцях на рубежі ХIХ-ХХ століть було абсолютно неможливо. Столиця Буковини, розташована на перетині відразу Заходу, Півночі і Півдня, завжди відрізнялася толерантністю і мультикультурністю.

Поруч з ратушею знаходиться Готель "Київ", будівля якої також вважається архітектурною пам'яткою 19 століття.

Страница в каталоге предприятий: Черновицкая ратуша

Страница в каталоге гостиниц: Гостиница ”Киев”

Мапа:

Дивиться також:
Готелі та квартири в Чернівцях

Відео про це місце: