Опис:
На замковому дворі стоїть бронзова скульптура могутньої хижої птиці, яка, здається, ось-ось підніметься в повітря. У дзьобі він колись тримав шаблю, але тепер від неї залишився лише невеликий фрагмент. Це турул (від тюркського слова тогрул, турул - "сокіл") – міфічна птиця древніх угрів, культ якої відомий зі скіфських часів. Згідно з давньою хроніці, сокіл, або турул, був найулюбленішою мисливської птахом кочівників і його поважали настільки, що він потрапив навіть на герб знаменитого Атілла, а й древньоугорских князів. Більше того, саме турула вважали тотемістичним предком королівської династії Арпадовичів, який, відродившись в легендарній Эмеше, зачав Гунора і Мадяра, прародственников угорського народу.
Турул, який сьогодні стоїть у дворі Ужгородського замку, пов'язаний з легендою, події якої відбувались в далекому 1703 р. Угорці під рководством свого князя Ференца Ракоці ІІ (1676-1725) повстали проти австрійського засилля. Центром визвольної боротьби стала Північно-Східна Угорщина, в тому числі і сьогоднішнє Закарпатті. Влітку 1703 р. біля селища Вилок (Виноградівський район) відбувся перший переможний бій повстанців проти австрійських військ. Легенда свідчить про те, що Ракоці зумів перемогти ворога завдяки турулу, який нібито приніс йому у дзьобі шаблю. Рівно через 200 років після цієї події, в 1903 р., на місці переможної битви і був встановлений 18-метровий обеліск з бронзовим турулом.
Після другої світової війни пам'ятник Турулу, як і багато інших, був демонтований. Скульптура потрапила в Ужгородський музей. Однак історія вилоцкого турула на цьому не завершилася. У 1989 р. пам'ятник хоробрим повстанцям-куруцам, серед яких було і чимало українців, відновили.
Мапа:
Дивиться також:
Готелі та квартири в Ужгороді
Відео про це місце:
Інші пам'ятки поруч: