Палац Вишневецьких
Опис:
У Тернопільській області біля села Вишнівець знаходиться садиба Вишнівець, яка представляє собою чудовий архітектурний ансамбль з багатовіковою тернистою історією. Дивовижне місце, видевшее більше фундаментальних історичних подій, ніж яке-небудь інше. Садиба Вишнівець була побудована, як головна резиденція однієї з найбільш знатних і легендарних сімей в Литовському князівстві. Цей палац будувався для родини Вишневецьких – князів і полководців, правителів і ізгоїв. Історія цього роду стара, як їх палац. Рід Вишневецьких був русько-литовської гілкою ще більш старовинного роду Збаразьких. За словами і документах сучасників світанку родини Вишневецьких, цей рід був найбільшим землевласником у всій Європі. Їх земельні угіддя включали в себе безліч великих міст лівобережної України, таких як Ромни та Лубни. Знаменитий історик з Польщі Олександр Яблоновський вважав володіння Вишневецьких навіть не просто латифундією (пер. землеволодіння), а цілої Задніпровської державою. Така обширність в характеристиках і землях не може залишити байдужим, особливо своїми масштабами. Але, незважаючи на наявність таких величезних територій у різних куточках України, закласти резиденцію вирішено було саме в Тернопільській області. Завдяки цьому кожен бажаючий може насолодитися прекрасною і дивовижною красою палацу, який колись належав такої легендарної сім'ї, як Вишневецькі.
Історія садиби почалася дуже давно, ще до ери друкарства у світі. У часи, коли важливі письмена переписувалися вручну, а читання було доступно лише обраним, в ці красиві місця прибув один з родоначальників роду Вишневецьких – Дмитро Корибут. Саме він прийняв рішення про будівництво тут оборонного редуту. У 1395-му році біля містечка Вишнівець був закладений перший камінь цього дивовижного замку, якому належало поринути в гущу історичних подій. Вид з того замку був запаморочливим, адже там і зараз, так само як і шістсот років тому протікає мальовнича річка Горинь. Правий берег річки і облюбував Дмитро Корибут, побудувавши тут свій замок. З датою спорудження замку пов'язана і перша згадка в старих літописах про цих дивовижних місцях. Але про те, як виглядав замок у кінці 14-го століття достеменно невідомо.
99 років замок виконував свої функції і радував око роду Корибутів, яким згодом було дано ім'я Вишневецьких – тих, хто живе у Вишнівці. Палац був затишним будинком легендарної родини, поки у 1494-му році замок не піддався своєму першому серйозному випробуванню. Саме тоді війська татарів здійснили свій перший і один з найбільш великих набігів на Волинські землі. На жаль, замок не витримав першого випробування і був зруйнований до підстави. Разом з палацом татари варварськи зруйнували містечко. Вишнівець разом з фамільним замком Вишневецьких був повністю спалений. Після цього нападу старий замок жодного разу не відновлювався.
Справжнім засновником роду Вишневецьких вважається Михайло Васильович Збаразький. Саме він прийшов на ці землі через кілька років на самому заході 15-го століття. Тоді ж він і починає будівництво нового палацу, більш надійного і вдосконаленого. Але новий палац був побудований не на правому березі річки Горинь, як старий замок, а на лівому. І цього палацу було визначено стати справжньою резиденцією роду Вишневецьких. У 1530-му році поруч з палацом будується Вознесенська церква, яка стала родовою усипальницею Вишневецьких. Унікальність цієї церкви в тому, що родина Вишневецьких побудувала її, перебуваючи в канонах православної віри, хоча кількома роками пізніше рід прийняв католицизм. Саме в католицькій вірі рід Вишневецьких і припинив своє існування багатьма століттями пізніше. А Вознесенська церква стоїть і донині, хоч і не в своєму первісному вигляді.
В 1640-му році спадкоємець роду Вишневецьких князь Ярема починає удосконалення резиденції. При ньому замок став квадратним, а кожен кут прикрасив захисний бастіон. Але кількома роками пізніше легендарний гетьман Богдан Хмельницький розпочав національно-визвольну війну. Під час війни козацькі війська зайняли і зруйнували місто разом з палацом. Пізніше все, що вціліло після козацького війська, було зруйноване татарами.
Князь Михайло Серваций Вишневецький був специфічною фігурою для роду, оскільки на ньому він і закінчився. Але він був значущою фігурою для життя садиби. Михайло Серваций у 1720-му році починає будівництво нового замку, так званого «палацу у фортеці». Для цих цілей Михайло запросив знаменитого архітектора Якуба Депре. При його верховенство відбудований панський будинок, відреставрована Вознесенська церква, а також закладено парк, який отримав ім'я англійського, оскільки повторював британські архітектурні технології. У цьому парку знаходиться захоплюючий об'єкт – крамничка Тараса Шевченка. Ні, він не гуляв тут довгими вечорами. Він отримав державне завдання – змалювати дивовижну лавку невідомого архітектора, яка перебувала в садибі Вишневецьких. Сучасники так здивувалися цим фактом, що дали лавці ім'я відомого українського поета, прозаїка та художника. А новий головний будинок став архітектурним дивом того часу. П-образна конструкція стала об'єднанням всіх попередніх замків, які стоять на цьому місці. Нижній дзеркальний зал, довжина-80 метрів, був точною копією резиденції французьких королів в Парижі – Версаля. Відомий письменник Оноре де Бальзак, відвідавши садибу Вишневецьких, назвав палац «малим Версалем». Тоді палац вважався самим розкішним у всій Волині.
С середини 19-го століття і початок 20-го садиба прийшла в занепад. Всі господарі потроху відвозили старовинні книги і картини, грабували церква і будинок. У 1913-му році новий власник садиби Павло Демидов реконструював замок, церква та парк, запросивши популярного архітектора Києва Владислава Городецького. Але в Першу Світову війну замок сильно постраждав. У такому стані він зустрів і Другу Світову війну, незважаючи на те, що в замку відкрився музей і школа. Так було, поки в 70-х роках він не був реконструйований за рахунок держави. Інтер'єр замку часів Михайла Сервация повністю спорожнів. В приміщенні палацу відкрився будинок культури, ПТУ та бібліотека.
Вже в 2007-му році, і будинок культури, і бібліотеку, і училище вивели з садиби. А двома роками раніше – в 2005-му, садиба стала частиною Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Незважаючи на те, що внутрішня ситуація сильно змінилася з часів ранньої резиденції це місце є дуже популярним серед туристів. Тим більше, що в 2014-му році була завершена комплексна реконструкція. Так що, будь-який бажаючий може зануритися в атмосферу історичних звершень та архітектурних чудес. Та й зовнішній вигляд палацу досі підтверджує реноме самого розкішного замку в цих місцях.
Страница в каталоге предприятий: Национальный заповедник «Замки Тернопольщины»
Мапа:
Дивиться також:
Готелі та квартири у Тернополі
Інші пам'ятки поруч:
