Поле Полтавської битви (заповідник і музей)

Опис:

Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» - найбільший культурний науково-методичний центр, присвячений Полтавській битві і історії країн-учасниць Великої Північної війни (1700 - 1721). В охоронній зоні «Полтавської битви» розташовано чотири старих поселення та понад 30 курганів, які археологи датують 1 тис. До н.е. і 1 тис. н.е.

У північно-східній частині поля Полтавської битви, в Яківцях, з 1871 року щоліта, а з 1900 року постійно жив і працював Микола Васильович Скліфосовський, вчений-хірург, один із засновників черевної хірургії в Росії. Садибу видатного лікаря називали «Полтавською Швейцарією». 1884 року на території поля Полтавської битви створено Полтавське дослідне поле, а з 1910 року - полтавська сільськогосподарська дослідна станція, в її науковій діяльності брали активну участь українські та російські вчені: А. Е. Зайкевич, А. Ізмаїльський, М.І. Вавилов, В. І. Вернадський, В.В. Докучаєв. 1962 року в північно-східній частині поля Полтавської битви, поблизу Яківців, закладено дендропарк, - нині пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення має площу 140 га.

Музей, присвячений цій темі, був відкритий на поле битви в 1909 році (відкриття музею було приурочено до 200 річної річниці знаменитої битви) з ініціативи викладача історію Полтавського кадетського корпусу Івана Францевича Павлівського. У музеї історії зберігаються експонати часів війни з Росії, з України, зі Швеції, Туреччини, Польщі та Данії. У дев'яти експозиційних залах представлені безцінні історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, прапори, обмундирування, рідкісні книги, карти, грамоти та інші історичні джерела часів війни.

У 1981 році музей історії Полтавської битви і комплекс пам'ятників, пов'язаних з битвою, були оголошені державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви». Загальна площа заповідника становить 771,5 га.

У 1994 році в музеї з'явилася виставка «Козацька держава», присвячена запорізьким козакам, які билися як на стороні руських військ, так і на стороні шведських. Заповідник пізніше був включений до реєстру ICOMAM (International Committee for Museums of Arms and Military History) - Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО.

До складу заповідника входять наступні пам'ятники культури:

Музей історії Полтавської битви (1909) і пам'ятник Петру I (1915)
Десять гранітних обелісків на місці редутів (1939)
Пам'ятники шведським військам, споруджені російськими і шведами (1909)
Пам'ятник на місці переправи через Ворсклу (1959)
Пам'ятний знак на місці командного пункту Петра I (1973)
Братська могила російських солдатів (1894)
Сампсонівська церква (1852-1856, реконструйована в 1895)
Пам'ятник Петру I перед музеєм історії Полтавської битви
Пам'ятник захисникам Полтавської фортеці та її коменданту Олексію Келіну (1909)
Пам'ятник Слави (1811)
Пам'ятник на місці відпочинку Петра I (1849)
Спаська церква (1705-1706, реконструйована в 1845)
Хрестовоздвиженський монастир (1650)
Пам'ятник козакам (1994)

Недалеко від Музею історії Полтавської битви є Ротонда пам'яті, встановлена на честь загиблих учасників Полтавської битви.

Страница в каталоге предприятий: Музей истории Полтавской битвы

Мапа:

Дивиться також:
Готелі та квартири у Полтаві

Відео про це місце: