Львівський оперний театр

Опис:

Подорож до Львова обов'язково передбачає відвідування львівського Оперного театру. Перший камінь у фундамент театру був закладений в червні в 1897 році. Проектував і зводив театр відомий у Європі архітектор Зигмунт Горголевський — автор багатьох монументальних споруд в Польщі і Німеччині. Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 року. Цього вечора в приміщення театру відбувся показ прем'єри - лірико-драматичної опери «Янек» Ст. Желенского — про життя карпатських верховинців. Провідну партію співав український тенор Олександр Мишуги.

Львівську оперну сцену ощасливили виступами всесвітньовідомі виконавці: Олександр Бондровський, Олена Рушковський-Збоинська, Ян Кєпура, Яніна Королевия-Вайдова, Джемма Белинчиони, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі та ін.. Яскраву сторінку в історії театру вписали співаки-українці: О. Любич-Парахоняк, О. Руснак, Тобто Гушалевич, О. Носалевич, А. Дідур, О. Мишуги, М. Менцинський., С. Крушельницька та ін, Мистецтво яких стало національною гордістю народу і дістало всесвітнє визнання.

Легенди Опери

Під час нещодавнього соціологічного опитування більшість львів'ян беззастережно віддали перевагу львівській Опері як символу Львова. Оперний театр імені Соломії Крушельницької у цьому питанні значно випередив Волоську церкву, Домініканський собор та церкву Юра. А завдяки Національному банку України кожен громадянин нашої країни в будь-якому її куточку може милуватися силуетом цього знаменитого будинку. Львів'янам ніколи не набридає повторювати, що нашій Опері немає рівних в Україні і вона є однією з найкрасивіших у Європі і в світі.

Будівля львівського Оперного театру завершили в 1900 році за проектом талановитого архітектора Зигмунта Горголевського. І перша легенда Опери виникла відразу ж після смерті зодчого.

Розповідали, що Горголевський через рік після завершення будівництва покінчив з собою з-за того, що підземні води Полтви, які протікали під самим театром, підтопили будівлю і воно потріскалося. В дійсності ж при будівництві театру для Полтви проклали обвідний канал, а Горголевський помер з іншої причини. Проте львів'яни не забувають, що все ж під мостовий проспекту Свободи течуть води неспокійної річки, і навіть за радянської влади забороняли під час святкових парадів біля Оперного рух важкої військової техніки.

Першим директором Оперного театру був Павликівський, який так сильно закохався в оперу, що часто доплачував до театральній касі власні гроші. Оскільки пишні постановки та запрошення іноземних знаменитостей вимагали величезних витрат, директору-любителю довелося продати свій маєток у Медицин, щоб врятувати від фінансових труднощів улюблене дітище. Сам директор вважав для себе великим щастям зрідка з'являтися на сцені театру статистом у другорядних ролях.

Львівська Опера має свої романтичні трагедії. На початку минулого століття через нещасливе кохання до однієї співачці театру покінчив із собою відомий львівський окуліст Бужинський. А в 1912 році із-за жахливої ревнощів застрелив свою заміжню пасію, актрису Яніну Огинскую-Шендерович відомий львівський ловелас, юрист і банкір Станіслав Левицький.

Дійсно неймовірно цікава легенда пов'язана з чудовою завісою «Парнас» львівської Опери, яка справно служить театру вже більше ста років. Коли будівництво театру йшло до завершення, засновники Опери вирішили, що завіса в ній повинна бути такою ж помпезною і урочистою, як і сама будівля. І послали знавців-фахівців в театри Європи, щоб ті підібрали завісу, який би краще підходив до Львова. Більше посланцям сподобалися завіси в Міланському театрі та театрі Кракова. Як потім з'ясувалося, їх автором був відомий художник Генрик Семирадський, до речі, поляк, народився в Україні. Йому зробили замовлення на театральну завісу.

Майже чотири роки, поки йшло будівництво театру, художник працював над своїм шедевром, але, на превеликий жаль, коли робота була закінчена і треба було відкривати театр, виявилося, що грошей на викуп завіси засновники не мають. Театр будувався в основному на пожертвування меценатів, але всі вони заявили, що більше грошей не дадуть.

Замовники, похнюпившись, рушили в Італію і повідомили Семирадському, що грошей, щоб заплатити за його роботу, немає. Художник виявився людиною напрочуд добрим, не розгнівався на невдах, а повів їх в свою майстерню і показав завіса. Львів'яни втратили дар мови і цілий день простояли, милуючись шедевром, про яку вони стільки мріяли. Коли був уже пізній вечір, гостей попросили покинути майстерню. Всю ніч львівські любителі мистецтва сперечалися про художні нюанси величної картини, а тільки зайнявся ранок, вони вже були біля дверей майстерні і просили Семирадського ще раз показати їм завісу, щоб вирішити художню спір. Художник сам зацікавився суперечкою і разом з гостями провів завіси кілька годин. На наступний день львів'янам потрібно було йти додому і вони знову просили майстра раз показати їм свій шедевр.

І тоді Генріх Семирадський зрозумів, що ніхто так не оцінить і не полюбить його картину, як ці люди і ніде в світі вона не буде виглядати так добре, як у тому місці, для якого була призначена. І художник зробив прекрасний вчинок - подарував плід свого натхнення львівській Опері. Це було якраз напередодні відкриття театру в 1900 році, а вже 1902 художник помер, але його чудова робота і донині радує вишуканий художній смак львів'ян.

У львівській Опері не тільки люди, але і скульптури не раз обростали легендами. Так, предметом однієї із самих неймовірних спорів, які були в нашому місті, стала головна скульптура Опери «Слава», що увінчує фронтон будівлі. Професор Львівського університету Марс багато років викладав акушерство і гінекологію і одного разу проходячи з друзями повз театру, посперечався, що «Слава» не випадково має такий округлий животик. Професор поклявся своєї наукової честю, що такий живіт буває тільки у жінок на четвертому місяці вагітності. Щоб підтвердити свої слова і виграти парі, Марс пішов до скульптора, який ліпив «Славу» і взяв у нього адресу натурниці, яка позувала йому при роботі. В натурниці і справді виявився дитина. За датою її народження принциповий професор таки зміг підтвердити свою правоту і довів, що наша львівська «Слава» дійсно вагітна.

Страница в каталоге предприятий: Львовский театр оперы и балета

Мапа:

Дивиться також:
Готелі та квартири у Львові

Відео про це місце: