Кам'яниця Корнякта (Італійський дворик)

Опис:

Велика частина пам'яток Львова розташована в центрі міста, на Площі Ринок, або недалеко від неї. В цей же список можна занести і Італійський дворик, який захований за масивними дверима під написом "Музей". Тут дійсно розташоване ще одне цікаве місце - Львівський історичний музей, проте не зайвим буде заглянути у внутрішній двір цього будинку - тут вас чекає атмосфера справжньої Італії.

На площі Ринок у Львові привертає увагу своєю монументальністю і палацовим характером будинок під № 6. Це кам’яниця Корнякта, одна з найвизначніших кам’янок цивільної ренесансної архітектури ХVІ ст. в Україні.

Також це місце має й іншу назву Кам'яниця Корнякта. Історія залишила нам два імені, пов’язані із спорудженням цієї кам’яниці - виноторговця Костянтина Корнякта, грека за походженням та архітектора італійця Петра Барбона.

Костянтин Корнякт оселився у Львові в 1569 році. Прибув сюди із Молдавії, де розбагатів на оренді митниць та торгівлі вином. Був дуже освіченою людиною, знав декілька мов, мав зв’язки та знайомства у багатьох країнах Сходу. Король Польщі Сигізмунд ІІ Август запросив його на посаду особистого секретаря і у 1571 р. за певні заслуги дарував йому титул дворянства. У 1576 р. інший король Стефан Баторій підтвердив дворянство і спеціальним декретом дозволив Корняктові спорудити на пл. Ринок будинок із шістьма вікнами по фасаду.

Корнякт купив на площі дві кам’яниці та одну з боку сучасної вул. Федорова і побудував на їх місці палаццо в стилі пізнього Ренесансу з прекрасним внутрішнім двориком, замкненим по периметру трьома рядами лоджій. Це єдине місце в нашій країні Італійське подвір’я ХVІ ст.

Дата завершення будівництва - 1580 рік - висічена на порталі будинку від вул. І. Федорова.

Помер Костянтин Корнякт у 1603 р. Його нащадки продали цей будинок у 1623 р. чернечому ордену Кармелітів босих. У 1640 році кам’яницю купив Якуб Собєський - батько майбутнього короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського. Після коронації Яна ІІІ будинок став однією з резиденцій короля і згодом отримав другу назву - Королівська кам’яниця.

У 1709 р. сини короля продають будинок Станіславу Матеушу Жевуському. З цього часу і аж до поч. ХІХ ст. кам’яниця належала родині Жевуських. У 1804 р. будинок купив Олександр Ходкевич, а у 1816 р. його придбала Гелена Понінська з Гурських. Кароль Гурський у 1817 р. грунтовно відреставрував кам’яницю. Роботами керував архітектор Потоцьких Фредерік Бауман. Саме тоді інтер’єр будинку набув свого нинішнього вигляд у стилі французького класицизму.

Останні власники будинку Любомирські у 1908 р. продали його місту в доволі занедбаному стані. У цьому ж році тут було відкрито „Національний музей імені Яна ІІІ Собєського“. У 1940 р. цей музей був об’єднаний з Музеєм історії м. Львова, що знаходився на пл. Ринок, 4 і отримав свою сучасну назву - Львівський історичний музей. У так званих королівських залах, що розміщені на ІІ поверсі, сьогодні розміщена експозиція відділу „Історичні коштовності“.

Незважаючи на численні перебудови, будинок залишився майже незмінним протягом століть. Захоплює своєю небуденною красою і гармонійністю рустикований фасад, що завершується багатим аттиком з постатями короля і лицарів, добудований у ХVІІ ст. На першому поверсі зберігся готичний зал - єдина у Львові пам’ятка світської готики, залишок будинку ХV ст., розібраного перед побудовою палаццо. Досі на третьому поверсі збереглись силі з повздовжніми балками, характерна для львівського будівництва ХVІ ст.

Зараз це романтичне місце відвідують, що б зробити красиві фотографії і насолодитися атмосферою Флоренції, або Венеції.. Влітку в дворику працює кафе, а ще часто проводять джазові та класичні концерти.

Страница в каталоге предприятий: Итальянский дворик

Мапа:

Дивиться також:
Готелі та квартири у Львові

Відео про це місце: