Покровський монастир
Опис:
Заснований 11 січня 1889 року великою княгинею Олександрою Петрівною Романовою (в дівоцтві Олександра-Фредеріка-Вільгельміна Ольденбурзька, у чернецтві — Анастасія).
У 1881 році велика княгиня Олександра Петрівна, будучи вигнаною з дому своїм чоловіком, покинула Петербург і оселилася в Києві, де приступила до здійснення своєї думки створення чернечої громади. Остання замислювалася нею не тільки як жіночий монастир, але і як лікувальний заклад для бідних, в якому роль молодшого медичного персоналу виконували б черниці й послушниці монастиря. Великої княгині вдалося реалізувати задумане, пожертвувавши новому монастирю всі свої кошти (частину коштів пожертвувала також її сім'я). Протягом приблизно 20 років (1889-1911) на території монастиря було побудовано близько 30 будівель — церкви, церковно-приходська школа з гуртожитком, корпуси для сестер, золотошвейні та іконописні майстерні, готель. У тому числі були побудовані і лікувальні установи — безкоштовна лікарня з терапевтичним і хірургічним відділеннями, притулок для сліпих і немічних, амбулаторія, аптека з безкоштовним відпуском ліків. Головним лікарем монастирської лікарні був призначений Микола Вікторович Соломка, який став головним помічником великої княгині Олександри Петрівни, активно оснащуючи лікарні монастиря сучасним обладнанням, досить сказати, що перший рентгенівський апарат у Києві з'явився саме в монастирській лікарні. За перше десятиліття роботи (1893-1903 роки) лікарнею скористалося 5020 хворих, безкоштовно видано більше п'яти мільйонів ліків, у хірургічному відділенні зроблено 2298 операцій. Найчастіше велика княгиня сама асистувала хірургам під час операцій. В кінці XIX століття на кошти царської сім'ї були побудовані нові корпуси терапевтичної лікарні та поліклініки, після чого кількість прийнятих хворих зросла до 500 чоловік в день. Велика княгиня Олександра Петрівна померла в монастирі 13 квітня 1900 року, але здійснення її планів продовжилося і після її смерті.
Проектуванням і будівництвом монастиря займався Володимир Миколайович Ніколаєв (1847-1911), єпархіальний архітектор Києва (пізніше архітектор Києво-Печерської лаври). Покровська церква і величний Нікольський собор, ескізний проект якого був складений сином великої княгині Петром Миколайовичем, були побудовані Ніколаєвим у псевдоруському стилі. Закладка Нікольського собору відбулася 21 серпня 1896 року. Перший камінь у заснування собору заклав імператор Микола II, другий — імператриця Олександра Федорівна, третій — велика княгиня Олександра Петрівна. Будівництво собору тривало 15 років. 9 травня 1911 року єпископ Чигиринський Павло (Преображенський) освятив головний його престол. В даний час Нікольський собор має два поверхи і шість престолів.
У 1925 році монастир був закритий; знов відкрито після заняття Києва німецькими військами, восени 1941 року — за клопотанням черниці Епистимии (Самойленко) та за сприяння проживав тоді в Києві архієпископа Антонія (Абашидзе). У 1943-1945 році на території монастиря працював госпіталь, в 1945-1948 — лазарет. Комітет з ремонту сильно постраждалого Нікольського собору монастиря очолила рідна сестра Патріарха Алексія (Симанского) черниця Єфросинія; внутрішній ремонт собору було завершено до травня 1949 року, коли був освячений головний престол на честь Миколи Чудотворця.
Страница в каталоге предприятий: Свято-Покровский монастырь
Мапа:
Дивиться також:
Готелі та квартири в Києві
Інші пам'ятки поруч:
