Опис:
Одним з найбільш відомих у Києві меморіальних комплексів є Парк Вічної Слави. Він знаходиться на крутому дніпровському схилі, з якого відкривається чудова панорама з видом на столицю. Повна назва цього парку звучить наступним чином – Парк Вічної Слави Воїнам Великої Вітчизняної Війни. Площа парку становить 9,5 га. На його території ви не знайдете звичних для більшості з нас атракціонів, торгових точок, кафе, міні-ресторанів або барів. У парку розташовані виключно пам'ятники і монументи, споруджені на честь тих, хто пожертвував своїм життям заради захисту Вітчизни. Люди, які відвідують цей парк, приходять сюди, насамперед, вшанувати пам'ять загиблих на війні солдатів і віддати належне їхній мужності та героїзму.
Раніше на тому місці, де сьогодні знаходиться Парк Вічної Слави, був Аносовський (Комендантський) сад. Він був заснований ще в 1894 році. Життя парку процвітала з кожним роком, а він поступово змінював свій зовнішній вигляд. Так тут були прокладені пішохідні доріжки, відкриті пам'ятники, зведена величезна веранда, в центрі якої знаходився невеликий фонтан. Проте в повоєнний час Аносовський сад втратив свою колишню красу і привабливість. Він став нагадувати швидше пустир, на місці якого незабаром з'явилося кладовище. Після того, як була розорена Аскольдова могила, територію саду захарастили демонтованими надгробками і пам'ятниками. Уздовж дороги, що веде до Лаври, встановили кілька склепів. У 1918 році на околиці Аносовського саду відбувалися страшні події. За однією з версій, неподалік від кріпосного валу більшовики розстріляли митрополита Володимира – місцевого архімандрита Києво-Печерської Лаври. Також існує недоведена версія того, що саме на дніпровських схилах покояться останки поетів України Гната Михайличенка і Василя Чумака, які зазнали розстрілу денікінцями в 1919 році. Хоча ці версії і необґрунтовані, київський народ дотримується цих думок.
У самому центрі Парку Вічної Слави в Києві розташований обеліск Слави, встановлений тут у 1957 році. Він зроблений з граніту темно-сірого кольору. Його висота досягає 26 метрів. Біля стели стоїть пам'ятник Невідомому солдату. Про мужність і героїзм наших співвітчизників тут нагадує і Вічний вогонь, який обрамлений бронзовим вінком, сплетеним з дубового листя. Полум'я, яке необхідно для урочистого відкриття цього пам'ятника, було привезено з Мамаєва кургану, де відбувалася Сталінградська битва. Право запалити вогонь, було надано в. І. Чуйкову – Маршаллу, командувачу військами Київського військового округу.
До пам'ятника веде велика алея. Уздовж неї знаходяться 34 могили воїнів, які загинули в період Другої Світової війни. Серед них гвардії старшина Никифор Шолуденко, в листопаді 1943 перший, хто зміг прорватися на своєму танку в центр окупованого Києва, головнокомандувач оборони міста генерал-полковник Михайло Кирпонос, а також народний герой Югославії генерал-майор авіації Вітрук Андрій та багато інших героїв.
Вдень по алеях можна побачити бігають школярів, адже поруч з парком знаходиться Будинок творчості Піонер, раніше називався Будинком піонерів. По закінченню занять в гуртках хлопці гуляють по парку, катаються по його алеях на велосипедах або роликах. Позаду земляного валу є обладнана оглядовий майданчик. З неї можна спостерігати дивовижний вид на Києво-Печерську Лавру. У вихідні в парку можна зустріти багато молодят, які після реєстрації шлюбу в Загсі приходять сюди, щоб покласти квіти до пам'ятника Невідомому солдату. Як давно зародилася ця традиція, ніхто не знає. Однак те, що вона несе тільки добро і її варто продовжувати, впевнені всі. У вечірній час з оглядового майданчика можна побачити красу міста в різнокольорових вогнях ліхтарів і всіляких підсвічувань і вивісок. За словами очевидців, ввечері тут спостерігається дивовижна зорова ілюзія – добре освітлена магістраль міста дуже нагадує так звану «дорогу в небо».
У Парку Вічної Слави є ще один відомий пам'ятник – Пам'ятник жертвам голодомору 1932-33 рр. Це один з останніх меморіалів, встановлених не тільки в самому парку, але й у всьому місті. На проект його будівництва був оголошений конкурс. Його переможцем став художник Анатолій Гайдамака. Так, за його задумом у центрі пам'ятника знаходиться дзвіниця, зроблена у вигляді свічки з золотим полум'ям. У нижній частині свічка оповита безліччю хрестів, які прикрашені невеликими скульптурками журавлів. Урочиста церемонія відкриття пам'ятника відбулася у вересні 2003 року, а його освячення – в листопаді 2008 року. Таким чином, Парк Вічної Слави в Києві – дивовижне місце для духовного відпочинку, де можна забути про повсякденні проблеми і турботи, занурившись далеко в історію нашого краю і нашої країни.
Мапа:
Дивиться також:
Готелі та квартири в Києві
Відео про це місце:
Інші пам'ятки поруч: